В Україні введена альтернативна система покарань

В Україні введена альтернативна система покарань

Система покарань, не повязана з позбавленням волі, існувала в нашій країні й раніше. Є покарання, пов’язані із забороною займати певні посади і займатися певною діяльністю, у вигляді відпрацювання на громадських роботах. Ці покарання були і до впровадження пробації в Україні. Але в усьому світі існує інший підхід до альтернативних покарань. Альтернативне покарання – це лише частина системи пробації. Людина не потрапляє в місця позбавлення волі, її залишають у соціумі та виносять їй вирок

Відповідно до Закону України «Про пробацію» передбачено три її види:

Досудова пробація – забезпечення суду інформацією, що характеризує особу, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, з метою врахування обставин її життя для прийняття судом справедливого рішення про міру її відповідальність (складання досудової доповіді).

Наглядова пробація – здійснення наглядових та соціально-виховних заходів: надання психологічної, консультативної та інших видів допомоги, сприяння працевлаштуванню, залучення до навчання, участь у виховних заходах та соціально-корисній діяльності, проведення індивідуально-профілактичної роботи відносно особи, до якої застосовується пробація.

Пенітенціарна пробація – це допомога особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі у трудовому та побутовому влаштуванні за обраним нею місцем проживання, госпіталізація до закладів охорони здоров’я та сприяння в адаптації до життя у суспільстві.

В нашій країні вже впроваджена досудова доповідь, яка відноситься до досудової пробації. Відтепер пробація починає діяти з моменту отримання судом матеріалів про злочин для розгляду. Досудова доповідь – це певний документ, який повинен складати працівник пробації у співпраці з обвинуваченими та подавати його в суд для винесення справедливого вироку. Вона складається на підставі оцінки ризику вчинення повторного правопорушення особою. Працівник пробації робить оцінку ситуації, визначає ці сфери та їхню ймовірність. Він бачить, чи є в цих сферах проблеми, та визначає, які саме ці.

Працівники пробації – це особлива категорія персоналу кримінальної юстиції. Вони можуть мати різну освіту, але щоб було зрозуміло, у світі їх називають соціальними юристами. Вони не юристи лише за освітою, але це юристи, які мають глибокі знання у сфері соціальної роботи. З іншого боку, це не соціальні працівники, оскільки вони повинні мати звання у сфері юриспруденції.

Наступним етапом є наглядова пробація, яка передбачає пробаційний нагляд та роботу з засудженими до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі, яка полягає в проведенні оцінки та складенні плану виховної роботи. Це вже впроваджено і починає працювати. Наразі відпрацьовуються форми і методи моніторингу якості виконання цих заходів.

Держава витрачає кошти, щоб утримувати за ґратами людей, які на сьогоднішній не мають жодних обов’язків. Така людина може просто нічого не робити, а громадяни зі своїх податків будуть сплачувати за її утримування. Якщо порівняти вартість утримування в установах виконання покарань і вартість утримування при застосуванні пробації, то в європейських країнах це 1 до 10, а в Україні це 1 до 20. Тобто якщо в нашій державі на того, хто відбуває покарання, альтернативне позбавленню волі, витрачається 1000 грн. у квартал, то в місцях позбавлення волі – 20 000 грн. у квартал. Чи є сенс витрачати гроші платників податків, якщо є можливість виправити особу без цього?

Окремим напрямком в пробації є система роботи з неповнолітніми. Вона йде на крок попереду, тому що разом з канадськими партнерами за сприяння Міністерства юстиції впровадження пробації щодо неповнолітніх розпочато ще до реформи пенітенціарної системи. Окрім цього, розпочато створення центрів ювенальної пробації. Тобто, окрім інструментарію, що надали для працівників, навчальних програм, по яким вже два роки навчаються діти, які знаходяться в конфлікті з законом, канадські партнери створили ще й умови, в яких ці інструменти працюють. 98% неповнолітніх пройшли програми на базі цих центрів та в подальшому не вчинили повторних злочинів. До 2% відносяться неповнолітні, які до моменту завершення пробації не досягли позитивного результату в проходженні програм. Основними завданнями Центрів є надання послуг комплексної допомоги (психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних послуг тощо).

Отже, пробація – це не є абсолютно новим революційним шляхом, це більш цивілізований шлях, який довів свою ефективність в усьому світі саме з точки зору безпеки суспільства та попередження вчинення повторних правопорушень особами, які вже їх вчиняли.


 

 

 

 

 





  • winkwinkedsmileam
    belayfeelfellowlaughing
    lollovenorecourse
    requestsadtonguewassat
    cryingwhatbullyangry
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив